Атрофія кістки щелепи – як її зупинити

Атрофія кістки — поступове зменшення об’єму твердих тканин, спричинене різними чинниками, такими як втрата зубів, запалення, неправильний розподіл навантаження на щелепу, вікові зміни. При цьому зменшується щільність твердої тканини, яка підтримує зуби. Це призводить до їхньої рухливості, що, зрештою, може спричинити втрату. Різці, премоляри і моляри починають зміщуватися, порушується прикус і зовнішній вигляд зубного ряду, змінюється форма обличчя.

Причини атрофії кістки

Атрофія щелепної кістки розвивається поступово і може бути оборотною на ранніх етапах, але за відсутності лікування вона прогресує. Основні причини патологічного процесу:

1. Втрата зубів — після видалення навантаження на кістку в цій ділянці зникає, тверда тканина починає розсмоктуватися. Зміни помітні вже через місяць, а через 1 рік щелепна кістка втрачає до 40% об’єму.
2. Пародонтит — хронічне запалення руйнує періодонтальні зв’язки і кістку, що утримує зуб. У запущених випадках спостерігається горизонтальний і вертикальний спад кістки.
3. Відсутність жувального навантаження — кістка не отримує стимуляції і починає атрофуватися. Розвивається, якщо людина жує одним боком, носить погано підібраний протез або відсутній зуб-антагоніст.
4. Неправильне протезування або відсутність протезів.
5. Переломи або травми з порушенням кровопостачання кісткової тканини викликають її часткову загибель і спад.
6. Генетична схильність — у деяких пацієнтів спостерігається вроджений тонкий альвеолярний відросток. Він схильний до розсмоктування за будь-яких запалень або навантажень.
7. Вікові зміни — кістковий метаболізм сповільнюється, особливо за нестачі вітаміну D і кальцію.
8. Куріння — погіршує кровообіг і швидкість регенерації тканин, що уповільнює відновлення кістки та прискорює її руйнування. Процес посилюється після видалення зубів.
9. Бруксизм — надмірне навантаження на певні ділянки зубного ряду призводить до мікротравм і перевантаження кісткової тканини.
10. Системні захворювання і медикаменти — остеопороз, цукровий діабет, ревматоїдний артрит можуть знижувати щільність кісток. Таку ж дію чинить прийом кортикостероїдів, бісфосфонатів.

Звертаємо увагу: атрофія часто виникає з кількох причин одночасно. Наприклад, видалення зуба, запалення ясен і відсутність протеза. Щоб зупинити патологічний процес, потрібно виявити його причину.

Симптоми атрофії кістки

Атрофія кісткової тканини розвивається поступово і може довгий час залишатися непомітною для пацієнта. Однак із плином часу ознаки патологічного процесу стають більш вираженими.

Симптоматика захворювання:

• зміна форми ясен — вони стають тонкими, “провалюються” в ділянці відсутніх зубів, заглиблення можна визначити навпомацки;
• візуальне подовження зубів, оскільки відбувається спад альвеолярного гребеня і корінь різця, премоляра, моляра оголюється;
• біль або дискомфорт під час вживання холодного, гарячого, солодкого;
• рухливість зубів — якщо причиною атрофії є захворювання пародонту;
• порушення прикусу і зміщення зубів у бік видаленої одиниці, оскільки відсутня опора;
• проблеми з протезами — вони починають зміщуватися, випадати, натирати ясна.

За атрофії кісткової тканини починає змінюватися обличчя пацієнта – западають губи, збільшуються носогубні складки, провалюється підборіддя, людина має вигляд, старший за свій вік. Крім того, за вираженої атрофії кісткової тканини ускладнене або навіть неможливе встановлення імплантатів.

Діагностика

Діагностика включає візуальний огляд і пальпацію ясен на місці видаленого зуба. Крім того, лікар призначить прицільний рентген, КТ щелепи. На знімках буде чітко видно зміни в кістковій тканині щелепи.

Лікування

Лікування атрофії залежить від її ступеню, причин, що спричинили її, і планів пацієнта (наприклад, встановлення імплантатів). Усі методи, які застосовують у стоматології, розраховані на відновлення твердих тканин щелепи та запобігання їхньому подальшому руйнуванню.

Тривалість лікування залежить від ступеня атрофії. У легких випадках – від 1 місяця, за тяжкої форми – до 1 року. Надалі проводяться профілактичні заходи для попередження прогресування захворювання.

Звертаємо увагу! Навіть після успішного лікування потрібно дотримуватися гігієни, уникати перевантаження і регулярно відвідувати стоматолога. В іншому разі атрофія може початися знову.

Профілактика

Профілактика атрофії кістки щелепи спрямована на збереження об’єму тканин і запобігання їхньому руйнуванню. Заходи особливо важливі після видалення зубів, у разі пародонтиту, носіння протезів і у віці 40+ років, жінкам у постменопаузі через ризик розвитку остеопорозу.

Методи профілактики:

• підтримання якісної гігієни порожнини рота;
• лікування пародонтиту, гінгівіту, карієсу до їх переходу в хронічну форму;
• регулярні огляди у стоматолога (раз на 6 місяців);
• рівномірне жувальне навантаження;
• своєчасне протезування;
• повноцінне харчування з достатньою кількістю кальцію, вітаміну D, фосфору;
• відмова від паління й алкоголю, оскільки вони погіршують кровопостачання й обмін речовин у кістковій тканині;
• профілактика травм — використання кап при контактних видах спорту, не відкривати пляшки зубами.

Часті запитання

Чи можна відновити атрофовану кістку?

Так, у більшості випадків. Сучасні методи кісткової пластики дають змогу наростити кістку за допомогою власних або штучних матеріалів

Через скільки часу після видалення зуба починається атрофія?

Уже через 2-3 місяці. Найактивніше цей процес відбувається в перші 6-12 місяців після екстракції. Може бути втрачено до 40% об’єму.